Словник української мови (1927)/дотаскати
| ◀ дотарабанитися | Словник української мови Д дотаскати |
дотаскувати ▶ |
|
Дота́скувати, кую, єш, сов. в. дотаска́ти, ка́ю, єш, гл. 1) Дотаскивать, дотащить. Мнж. 40. Насилу дотаскав його, такий великий. 2) Истаскивать, истаскать, донашивать, доносить (об одежде).