Словник української мови (1927)/досукати
| ◀ досугий | Словник української мови Д досукати |
досукування ▶ |
|
Досу́кувати, кую, єш, сов. в. досука́ти, ка́ю, єш, гл. Досучивать, досучить. Оце сяду та ниток досукаю. Богодух. у.
| ◀ досугий | Словник української мови Борис Грінченко Д досукати |
досукування ▶ |
|
Словник української мови — Д
досукати
Борис Грінченко
1927
Досу́кувати, кую, єш, сов. в. досука́ти, ка́ю, єш, гл. Досучивать, досучить. Оце сяду та ниток досукаю. Богодух. у.