Словник української мови (1927)/досувати
◀ досування | Словник української мови Д досувати |
досуватися ▶ |
|
Досува́ти, ва́ю, єш, сов. в. досу́нути, ну, неш, гл. Додвигать, додвинуть.
◀ досування | Словник української мови Борис Грінченко Д досувати |
досуватися ▶ |
|
Словник української мови — Д
досувати
Борис Грінченко
1927
Досува́ти, ва́ю, єш, сов. в. досу́нути, ну, неш, гл. Додвигать, додвинуть.