Словник української мови (1927)/достеменісінько

by Борис Грінченко

◀ достеменісінький

Словник української мови Борис Грінченко Д достеменісінько

достемено ▶

Київ: Горно, 1927

Достемені́сінько, нар. Точнехонько так. Достеменісінько такий віл, як у мене. Черк. у.