Словник української мови (1927)/доспінути
◀ доспілий | Словник української мови Д доспінути |
доспіти ▶ |
|
*Доспі́нути, ну, еш. Дозреть. Не зривай, нехай доспіне. Крим.
◀ доспілий | Словник української мови Борис Грінченко Д доспінути |
доспіти ▶ |
|
Словник української мови — Д
доспінути
Борис Грінченко
1927
*Доспі́нути, ну, еш. Дозреть. Не зривай, нехай доспіне. Крим.