Словник української мови (1927)/досолити
| ◀ досовкатися | Словник української мови Д досолити |
досолоджувати ▶ |
|
Досо́лювати, люю, єш, сов. в. досоли́ти, лю́, лиш, гл. Досаливать, досолить. Не досолить, — не доїсть. Ном. № 12379. Треба досолити огірки. Васильк. у.