Словник української мови (1927)/досвітчанин
| ◀ досвітчаний | Словник української мови Д досвітчанин |
досвітчанка ▶ |
|
Досвітча́нин, на, м. Парень, ходящий на до́світки. Досвітча́не. Парни и девушки, ходящие на до́світки. Константиногр. у.
| ◀ досвітчаний | Словник української мови Борис Грінченко Д досвітчанин |
досвітчанка ▶ |
|
Словник української мови — Д
досвітчанин
Борис Грінченко
1927
Досвітча́нин, на, м. Парень, ходящий на до́світки. Досвітча́не. Парни и девушки, ходящие на до́світки. Константиногр. у.