Словник української мови (1927)/досаждати

by Борис Грінченко

◀ досадонька

Словник української мови Борис Грінченко Д досаждати

досватати ▶

Київ: Горно, 1927

Досажда́ти, да́ю, єш, сов. в. досади́ти, джу́, ди́ш, гл. Досаждать, досадить. Скільки ворогів запеклих мені досаждають. К. Псал. 4. «Так чим же я вам досадив?» — ягнятко, плачучи, питає. Гліб. 34.