Словник української мови (1927)/дорізати
| ◀ доріжний | Словник української мови Д дорізати |
дорізування ▶ |
|
Дорі́зувати, зую, єш, сов. в. дорі́зати, рі́жу, жеш, гл. Дорезывать, дорезать. Сніп. 161. Барило дорізував тих, що ще хрипіли. Стор. М. Пр. 123.