Словник української мови (1927)/дорожитися
| ◀ дорожити | Словник української мови Д дорожитися |
дорожнета ▶ |
|
Дорожи́тися, жу́ся, жи́шся, гл. Дорожиться, дорого запрашивать. Грин. II. 333. Будьте ласкаві, не дорожіться: адже ж і горілка відрами дешевша, як квартами. Стор. I. 240.