Словник української мови (1927)/допомагати

by Борис Грінченко

◀ допоки

Словник української мови Борис Грінченко Д допомагати

допомагатися ▶

Київ: Горно, 1927

Допомага́ти, га́ю, єш, сов. в. допомогти́, можу́, жеш, гл. Помогать, помочь. Вже й сини Шрамові підросли і допомагали батькові у походах. К. ЧР. 14. Як міг, так допоміг. Ном. № 4540. Роби, небоже, то й бог допоможе! Ном. № 68.