Словник української мови (1927)/доповідно
◀ доповідач | Словник української мови Д доповідно |
доповідь ▶ |
|
Допові́дно, нар. Основательно, точно. Були у нього гроші, але доповідно не можу сказати скільки. Ольгоп. у.
◀ доповідач | Словник української мови Борис Грінченко Д доповідно |
доповідь ▶ |
|
Словник української мови — Д
доповідно
Борис Грінченко
1927
Допові́дно, нар. Основательно, точно. Були у нього гроші, але доповідно не можу сказати скільки. Ольгоп. у.