Словник української мови (1927)/доповідати
| ◀ доповзати | Словник української мови Д доповідати |
доповідач ▶ |
|
Доповіда́ти, да́ю, єш, сов. в. допові́сти́, ві́м, віси́, гл. 1) Оканчивать, окончить рассказывать, *досказывать, договаривать, договорить. А останні доповідали… Лепкий. 2) Сообщать, сообщить, докладывать, доложить. Скоро ввиділи, пану доповіли. АД. I. 36. Наймичка доповіла їй, що се все Тупотун так веселить беседу. Г. Барв. 311.