Словник української мови (1927)/доповнити
| ◀ доповісти | Словник української мови Д доповнити |
доповнювати ▶ |
|
Доповня́ти, ня́ю, єш, сов. в. допо́внити, ню, ниш, гл. Дополнять, дополнить. З тії хмари дощик накрапає та синього моря доповняє. Мет. 446. АД. I. 99. Слізьми моря не доповниш.