Словник української мови (1927)/доплітати

by Борис Грінченко

◀ доплигувати

Словник української мови Борис Грінченко Д доплітати

доплуганитися ▶

Київ: Горно, 1927

Допліта́ти, та́ю, єш, сов. в. доплести́, лету́, те́ш, гл. 1) Доплетать, доплесть. 2) Довязывать, довязать, надвязывать, надвязать. Допліта панчішку. К.