Словник української мови (1927)/дописати
| ◀ дописування | Словник української мови Д дописати |
дописувати ▶ |
|
Допи́сувати, сую, єш, сов. в. дописа́ти, пишу́, шеш, гл. 1) Дописывать, дописать. 2) Корреспондировать. *3) Переписываться, писать письма. От він йому й дописує: пришліть стільки возів жита. Крим. *Удаваться, удаться, потрафлять, потрафить. Гулянка нещасливо випала, бо погода не дописала. «Діло».