Словник української мови (1927)/допилювати
| ◀ допильновувати | Словник української мови Д допилювати |
допинати ▶ |
|
Допи́лювати, люю, єш, сов. в. допиля́ти, ля́ю, єш, гл. Допиливать, допилить.
| ◀ допильновувати | Словник української мови Борис Грінченко Д допилювати |
допинати ▶ |
|
Словник української мови — Д
допилювати
Борис Грінченко
1927
Допи́лювати, люю, єш, сов. в. допиля́ти, ля́ю, єш, гл. Допиливать, допилить.