Словник української мови (1927)/доорати
◀ доокола | Словник української мови Д доорати |
доорювати ▶ |
|
Доо́рювати, рюю, єш, сов. в. доора́ти, рю́, реш, гл. Допахивать, допахать. Чи доорете сьогодні? — Дооремо. Харьк. г.
◀ доокола | Словник української мови Борис Грінченко Д доорати |
доорювати ▶ |
|
Словник української мови — Д
доорати
Борис Грінченко
1927
Доо́рювати, рюю, єш, сов. в. доора́ти, рю́, реш, гл. Допахивать, допахать. Чи доорете сьогодні? — Дооремо. Харьк. г.