Словник української мови (1927)/домолотити
| ◀ домолоти | Словник української мови Д домолотити |
домолочувати ▶ |
|
Домоло́чувати, чую, єш, сов. в. домолоти́ти, чу́, тиш, гл. Домолачивать, домолотить. (Просо) на дворі домолочують. Грин. III. 509.
| ◀ домолоти | Словник української мови Борис Грінченко Д домолотити |
домолочувати ▶ |
|
Словник української мови — Д
домолотити
Борис Грінченко
1927
Домоло́чувати, чую, єш, сов. в. домолоти́ти, чу́, тиш, гл. Домолачивать, домолотить. (Просо) на дворі домолочують. Грин. III. 509.