Словник української мови (1927)/домолитися
◀ домолити | Словник української мови Д домолитися |
домолоти ▶ |
|
Домоли́тися, лю́ся, лишся, гл. Домолиться. Та вже вдова богу домолилася: синів поженила і дочок заміж пооддавала. Мет. 349.
◀ домолити | Словник української мови Борис Грінченко Д домолитися |
домолоти ▶ |
|
Словник української мови — Д
домолитися
Борис Грінченко
1927
Домоли́тися, лю́ся, лишся, гл. Домолиться. Та вже вдова богу домолилася: синів поженила і дочок заміж пооддавала. Мет. 349.