Словник української мови (1927)/домовічити
| ◀ домовинка | Словник української мови Д домовічити |
домовласник ▶ |
|
*Домові́чити, чу, чиш, гл. Домоседничать. Под. Юрк.
| ◀ домовинка | Словник української мови Борис Грінченко Д домовічити |
домовласник ▶ |
|
Словник української мови — Д
домовічити
Борис Грінченко
1927
*Домові́чити, чу, чиш, гл. Домоседничать. Под. Юрк.