Словник української мови (1927)/домовник

by Борис Грінченко

◀ домовний

Словник української мови Борис Грінченко Д домовник

домовода ▶

Київ: Горно, 1927

Домовни́к, ка́, м. 1) = Домівни́к. 2) = Домови́к. Відьма не ходить туди, де єсть домовник: він її зараз укладе. ЗОЮР. II. 37.