Словник української мови (1927)/домовлятися
| ◀ домовляти | Словник української мови Д домовлятися |
домовний ▶ |
|
Домовля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. домо́витися, влюся, вишся, гл. 1) Договариваться, договориться до чего. 2) Договариваться, договориться, уславливаться, условиться, наниматься, наняться. Може домовиться, коли за рушниками прислати. Кв. Тільки домовся з нею так, щоб вона про мене не знала. Шевч. 301.