Словник української мови (1927)/долічити

by Борис Грінченко

◀ долітце

Словник української мови Борис Грінченко Д долічити

долічувати ▶

Київ: Горно, 1927

Долі́чувати, чую, єш, сов. в. долічи́ти, чу́, чиш, гл. Досчитывать, досчитать. Пас волів та все лічив (зорі), а перед світом заснув, то й не долічив. ЗОЮР. I. 231.