Словник української мови (1927)/доліпити
| ◀ долініж | Словник української мови Д доліпити |
доліплювати ▶ |
|
Долі́плювати, люю, єш, сов. в. доліпи́ти, плю́, пиш, гл. Оканчивать, окончить лепить. Тим часом пирогів доліпили. Г. Барв. 158.
| ◀ долініж | Словник української мови Борис Грінченко Д доліпити |
доліплювати ▶ |
|
Словник української мови — Д
доліпити
Борис Грінченко
1927
Долі́плювати, люю, єш, сов. в. доліпи́ти, плю́, пиш, гл. Оканчивать, окончить лепить. Тим часом пирогів доліпили. Г. Барв. 158.