Словник української мови (1927)/долів

by Борис Грінченко

◀ долі

Словник української мови Борис Грінченко Д долів

долівка ▶

Київ: Горно, 1927

Долі́в, нар. 1) На землю, вниз. Нераз мі ся долів оком сльози покотили. Гол. IV. 453. 2) Вниз по течению. Ой пустимо ж ся на тихий Дунай, долів Дунаєм під Царгород. АД. I. 1.