Словник української мови (1927)/долузувати
| ◀ долузати | Словник української мови Д долузувати |
долупати ▶ |
|
Долу́зувати, зую, єш, сов. в. долу́зати, за́ю, єш, гл. Долущивать, долущить (семечки). Долузати насіння. Васильк. у.
| ◀ долузати | Словник української мови Борис Грінченко Д долузувати |
долупати ▶ |
|
Словник української мови — Д
долузувати
Борис Грінченко
1927
Долу́зувати, зую, єш, сов. в. долу́зати, за́ю, єш, гл. Долущивать, долущить (семечки). Долузати насіння. Васильк. у.