Словник української мови (1927)/долото
| ◀ долоня | Словник української мови Д долото |
долочко ▶ |
|
До́лото́, та́ *(мн. Доло́та, р. долі́т), с. Долото, *стамеска. Ув умілого і долото рибу ловить. Ном. № 6019. Довбав долотом на дриветні. Левиц. Пов. 150. Покочу я долото, всі дівочки в болото. Млр. л. сб. 351. Ум. долітце́. Шух. I. 277, 284.