Словник української мови (1927)/доловити
◀ долов | Словник української мови Д доловити |
доловлювати ▶ |
|
Доло́влювати, люю, єш, сов. в. долови́ти, влю́, виш, гл. Долавливать, доловить.
◀ долов | Словник української мови Борис Грінченко Д доловити |
доловлювати ▶ |
|
Словник української мови — Д
доловити
Борис Грінченко
1927
Доло́влювати, люю, єш, сов. в. долови́ти, влю́, виш, гл. Долавливать, доловить.