Словник української мови (1927)/долина
| ◀ долизувати | Словник української мови Д долина |
долинати ▶ |
|
Доли́на, ни, ж. 1) Долина. Мет. 79, 69, 102. Єв. Л. III. 5. Ой по горах, по долинах, по широких українах, ой там козак похожає, у бандуру виграває. Мет. 73. *До́лом-доли́но́ю. Внизу по долине. А по-під горою, долом-долиною козаки йдуть. Нп. Ум. Доли́нка, доли́нонька, доли́ночка. Ном. № 14228. Стор. I. 89. Мет. 79. Шевч. 262. *2) Низ. Пішо́в у доли́ну. Спустился вниз. Хот. Нік. На доли́ні. Внизу. Гал.