Словник української мови (1927)/доладне
◀ доладжувати | Словник української мови Д доладне |
доладній ▶ |
|
Дола́дно, дола́дне, нар. Красиво, порядочно, разумно, хорошо, основательно. Чи то ж можно того назвати христіянином, хто не знає навіть доладне про життя й діла Христові? Дещо. 9. Отак буде доладній. НВолын. у.