Словник української мови (1927)/докіля
| ◀ докіль | Словник української мови Д докіля |
докінчання ▶ |
|
До́кіль, докі́ля, нар. = До́ки. Дещо. 119. Вража ж тебе мати знає, докіль тебе, молодице, ждати. Чуб. V. 549.
| ◀ докіль | Словник української мови Борис Грінченко Д докіля |
докінчання ▶ |
|
Словник української мови — Д
докіля
Борис Грінченко
1927
До́кіль, докі́ля, нар. = До́ки. Дещо. 119. Вража ж тебе мати знає, докіль тебе, молодице, ждати. Чуб. V. 549.