Словник української мови (1927)/докурити
| ◀ докупувати | Словник української мови Д докурити |
докурювання ▶ |
|
Доку́рювати, рюю, єш, сов. в. докури́ти, рю́, риш, гл. Докуривать, докурить.
| ◀ докупувати | Словник української мови Борис Грінченко Д докурити |
докурювання ▶ |
|
Словник української мови — Д
докурити
Борис Грінченко
1927
Доку́рювати, рюю, єш, сов. в. докури́ти, рю́, риш, гл. Докуривать, докурить.