Словник української мови (1927)/докуль
◀ докука | Словник української мови Д докуль |
докупати ▶ |
|
До́куль, нар. = До́кіль. І докуль чорт очі зав'язав, то дубину приготовив. Рудч. Ск. I. 64.
◀ докука | Словник української мови Борис Грінченко Д докуль |
докупати ▶ |
|
Словник української мови — Д
докуль
Борис Грінченко
1927
До́куль, нар. = До́кіль. І докуль чорт очі зав'язав, то дубину приготовив. Рудч. Ск. I. 64.