Словник української мови (1927)/докуватися
| ◀ докувати | Словник української мови Д докуватися |
докуди ▶ |
|
Докува́тися, кую́ся, є́шся, гл. 1) Доковаться. 2) Докуковаться.
| ◀ докувати | Словник української мови Борис Грінченко Д докуватися |
докуди ▶ |
|
Словник української мови — Д
докуватися
Борис Грінченко
1927
Докува́тися, кую́ся, є́шся, гл. 1) Доковаться. 2) Докуковаться.