Словник української мови (1927)/докрутити
◀ докроювати | Словник української мови Д докрутити |
докрутитися ▶ |
|
Докру́чувати, чую, єш, сов. в. докрути́ти, чу́, тиш, гл. Докручивать, докрутить, доверчивать, довертеть.
◀ докроювати | Словник української мови Борис Грінченко Д докрутити |
докрутитися ▶ |
|
Словник української мови — Д
докрутити
Борис Грінченко
1927
Докру́чувати, чую, єш, сов. в. докрути́ти, чу́, тиш, гл. Докручивать, докрутить, доверчивать, довертеть.