Словник української мови (1927)/докроїти
◀ докривати | Словник української мови Д докроїти |
докроювати ▶ |
|
*'Докро́ювати, юю, юєш, сов. в. докро́їти, кро́ю, кро́їш, гл. = Докрава́ти.
◀ докривати | Словник української мови Борис Грінченко Д докроїти |
докроювати ▶ |
|
Словник української мови — Д
докроїти
Борис Грінченко
1927
*'Докро́ювати, юю, юєш, сов. в. докро́їти, кро́ю, кро́їш, гл. = Докрава́ти.