Словник української мови (1927)/докочувати
◀ докохатися | Словник української мови Д докочувати |
докочуватися ▶ |
|
Доко́чувати, чую, єш, сов. в. докоти́ти, чу́, тиш, гл. Докатывать, докатить, прикатывать, прикатить.
◀ докохатися | Словник української мови Борис Грінченко Д докочувати |
докочуватися ▶ |
|
Словник української мови — Д
докочувати
Борис Грінченко
1927
Доко́чувати, чую, єш, сов. в. докоти́ти, чу́, тиш, гл. Докатывать, докатить, прикатывать, прикатить.