Словник української мови (1927)/доконечний
| ◀ доконечне | Словник української мови Д доконечний |
доконувати ▶ |
|
Доконе́чний, а, е. Обязательный, непременный.
| ◀ доконечне | Словник української мови Борис Грінченко Д доконечний |
доконувати ▶ |
|
Словник української мови — Д
доконечний
Борис Грінченко
1927
Доконе́чний, а, е. Обязательный, непременный.