Словник української мови (1927)/доковувати
| ◀ докля | Словник української мови Д доковувати |
доколи ▶ |
|
Доко́вувати, вую, єш, сов. в. докува́ти, ку́ю, є́ш, гл. 1) Доковывать, доковать. 2) Оканчивать, окончить кукованье (о кукушке).
| ◀ докля | Словник української мови Борис Грінченко Д доковувати |
доколи ▶ |
|
Словник української мови — Д
доковувати
Борис Грінченко
1927
Доко́вувати, вую, єш, сов. в. докува́ти, ку́ю, є́ш, гл. 1) Доковывать, доковать. 2) Оканчивать, окончить кукованье (о кукушке).