Словник української мови (1927)/докисати
◀ докидати | Словник української мови Д докисати |
доків ▶ |
|
Докиса́ти, са́ю, єш, сов. в. доки́снути, ну, неш, гл. Докисать, докиснуть.
◀ докидати | Словник української мови Борис Грінченко Д докисати |
доків ▶ |
|
Словник української мови — Д
докисати
Борис Грінченко
1927
Докиса́ти, са́ю, єш, сов. в. доки́снути, ну, неш, гл. Докисать, докиснуть.