Словник української мови (1927)/докачати
◀ докатати | Словник української мови Д докачати |
докачувати ▶ |
|
Дока́чувати, чую, єш, сов. в. докача́ти, ча́ю, єш, гл. Докатывать, докатать белье.
◀ докатати | Словник української мови Борис Грінченко Д докачати |
докачувати ▶ |
|
Словник української мови — Д
докачати
Борис Грінченко
1927
Дока́чувати, чую, єш, сов. в. докача́ти, ча́ю, єш, гл. Докатывать, докатать белье.