Словник української мови (1927)/доказка
◀ доказати | Словник української мови Д доказка |
доказник ▶ |
|
Дока́зка, ки, ж. Оговор. Раз тільки був на допросі по доказці. Екатер. г.
◀ доказати | Словник української мови Борис Грінченко Д доказка |
доказник ▶ |
|
Словник української мови — Д
доказка
Борис Грінченко
1927
Дока́зка, ки, ж. Оговор. Раз тільки був на допросі по доказці. Екатер. г.