Словник української мови (1927)/дозірній
◀ дозірний | Словник української мови Д дозірній |
дознавання ▶ |
|
Дозі́рній, я, є. Бывающий до зари, ранний. Я вмивала своє личко раннєю дозірньою росою. Левиц. I. 37.
◀ дозірний | Словник української мови Борис Грінченко Д дозірній |
дознавання ▶ |
|
Словник української мови — Д
дозірній
Борис Грінченко
1927
Дозі́рній, я, є. Бывающий до зари, ранний. Я вмивала своє личко раннєю дозірньою росою. Левиц. I. 37.