Словник української мови (1927)/дозвілля

by Борис Грінченко

◀ дозвіл

Словник української мови Борис Грінченко Д дозвілля

дозвільний ▶

Київ: Горно, 1927

Дозві́лля, ля, с. 1) Досуг, свободное время. Троянці покотом лежали і на дозвіллі добре спали. Котл. Ен. Так на дозвіллі добре виспавсь. Черк. у. 2) Приволье. У лісі на дозвіллі, то добре волам пастись. Черк. у.