Словник української мови (1927)/дозвоління
| ◀ дозволити | Словник української мови Д дозвоління |
дозволяти ▶ |
|
Дозволі́ння, ня, с. = До́звіл. Левиц. I. 310. За господським дозволінням, за риб'ячим приказанням, щоб було гризище, кісілище і бухан хліба. Рудч. Ск. II. 86.