Словник української мови (1927)/дозволенний
| ◀ дозвільний | Словник української мови Д дозволенний |
дозволенність ▶ |
|
*Дозво́ле́нний, а, е. Разрешенный, позволительный. Пр. Пр.
| ◀ дозвільний | Словник української мови Борис Грінченко Д дозволенний |
дозволенність ▶ |
|
Словник української мови — Д
дозволенний
Борис Грінченко
1927
*Дозво́ле́нний, а, е. Разрешенный, позволительный. Пр. Пр.