Словник української мови (1927)/дозбірати
◀ дожитися | Словник української мови Д дозбірати |
дозвідуватися ▶ |
|
Дозбіра́ти, ра́ю, єш, гл. Окончить собирать. Підожди, ось дозбіраю остатні яблука, то й підемо.
◀ дожитися | Словник української мови Борис Грінченко Д дозбірати |
дозвідуватися ▶ |
|
Словник української мови — Д
дозбірати
Борис Грінченко
1927
Дозбіра́ти, ра́ю, єш, гл. Окончить собирать. Підожди, ось дозбіраю остатні яблука, то й підемо.