Словник української мови (1927)/доживатися
| ◀ доживати | Словник української мови Д доживатися |
доживотне ▶ |
|
Дожива́тися, ва́юся, єшся, сов. в. дожи́тися, живу́ся, ве́шся, гл. Доживаться, дожиться. Бачимо, бачимо, вразький сину, — дармо, що ти гетьман, — до чого ми в тебе дожилися. К. ЧР. 375.