Словник української мови (1927)/додільний

by Борис Грінченко

◀ додівчити

Словник української мови Борис Грінченко Д додільний

додлятися ▶

Київ: Горно, 1927

*Доді́льний, а, е. Дельный, порядочный, правильный. Сл. Нік. Доді́льна соро́чка. Рубаха цельная из односортного полотна без пі́дточки. Чуб. VII. 426.